Лікарські рослини

Матеріал використаний у данному розділі взято з книги "Ліки навколо нас"

автор - В.В.Кархут

Видавництво "Здоров'я", 1973 рік, Київ

Кольорові ілюстрації художника Т.М.Тарнавського

Попереджаємо: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем !!!


Яловець звичайний

Яловець звичайний — Juniperus communis L.*

Яловець звичайний — Juniperus communis L.*

Родина кипарисові — Cupressaceae

Як виглядає? Вічнозелений кущ (іноді деревце) 2—4 м заввишки. Кора сіра або червонувато-бура, луската. Лист­ки — шиловидні шпильки, сидячі, тверді, лінійні, зверху жолобчасті з білою смужкою, знизу блискучі, з тупо-округ­лим кінцем, розміщені по три. Квітки дводомні. Чоловічі колоски майже сидячі, жовті, округло-довгасті, жіночі — ягодоподібні шишки, численні, довгасто-яйцевидні, поодинокі, в пазухах листків, на одній ніжці. Три їхні плодові луски в міру достигання стають м’ясистими і зростаються. Шишко­ягоди синювато-чорні, з трьома насінинками. Цвіте в травні, шишкоягоди достигають восени наступного року.

Де росте? В підлісках хвойних і мішаних лісів, на помірно вогких грунтах, рідше над берегами річок, по мохових бо­лотах, сухих горбах і на лісистих гірських косогорах — в Карпатах (у нижній частині гір), на Поліссі та зрідка в північній смузі Лісостепу.

Що й коли збирають? Молоді пагони — навесні, шишко­ягоди — пізно восени.

Щавель кінський

Щавель кінський — Rumex confertus Willd.

Щавель кінський — Rumex confertus Willd.

Родина гречкові — Polygonaceae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста дводомна рослина 30—150 см заввишки. Кореневище її коротке, мочку вате. Стебло борознисте, спрямоване догори; на ньому характерні розтруби (сухі оболончасті трубки, що обхоплюють вузли стебла). Листки чергові, великі, стрілковидні, подібно до ко­ренів терпкі на смак. Квітки дрібні, зеленувато-червонясті, зібрані в овальну волоть. Плід — тригранний горішок. Цвіте у травні — червні.

Де росте? По заливних луках, на лісових галявинах, по берегах річок — у більшій частині території УРСР, крім Кар­пат і прикарпатських районів. Його різновид — щавель кис­лий, або квасок (Шітех асеїюза Ь.),—кислий на смак від щавлево-калієвої солі і вітаміну С, вживають як харчовий продукт і для лікування цинги та авітамінозів А і К. Відвар листків (борщ) використовують як кровоспинний засіб (при надмірних менструаціях) та для стимуляції функції печінки, щоб посилити виділення жовчі. Діє він також антиалергійно (кровооздоровно) при різних висипах на тілі та при свер­бінні шкіри.

Що й коли збирають? Корені, вчасно навесні і восени, в них містяться дубильні речовини, похідні антрахінону, емо­дин, флавоноїди, рутин, каротин, вітамін С, щавлево-каль­цієва сіль. Збирають також насіння. Посилюючи діяльність фібрину, щавель діє кровоспинно, подібно до кальцію.

Шипшина собача

Шипшина собача — Rosa canina L.

Шипшина собача — Rosa canina L.

Родина розові — Rosaceae

Як виглядає? Багаторічний кущ 100—150 см заввишки, з лозиноподібними гілками і численними колючками. Існує багато видів і різновидностей шипшини, найбагатша на віта­мін G шипшина корична (Rosa cinnamomea L.). Листки не­парноперисті, з 5—7 довгасто-еліптичними або довгасто-яйце­видними гостропилчастими листочками. Квітки з приємним запахом, з ланцетовидними приквітковими листками, п’яти­пелюсткові, пелюстки блідо- або темно-червоні, широкояйце- видні. Плід — несправжня ягода з численними горішковид- ними сім’янками всередині. Плоди м’ясисті, зверху гладень­кі, всередині волосисті, оранжеві або червоні, приємні на смак, містять у собі вітамін С, А, Вг, К і Р. Цвіте у травні — червні, ягоди достигають у жовтні.

Де росте? На узліссях, межах, в ярах, придорожних ро­вах, серед чагарників, під парканами, по цвинтарях — по всій території УРСР. Рослина дуже мінлива.

Що й коли збирають? Листки під час цвітіння, стиглі ягоди — приблизно з 15 жовтня (сушать в печі при темпе­ратурі до 80°).

Шандра звичайна

Шандра звичайна — Marrubium vulgare L.

Шандра звичайна — Marrubium vulgare L.

Родина губоцвіті — Labiatae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 50—70 см заввишки, з пухнастим чотиригранним, розгалуженим стеб­лом. Листки черешкові, округло-яйцевидні, поморщені, по краю зубчасто-пилчасті. Квітки брудно-білі, зібрані в кільця, сидять у пазухах приквіткових листків головного стебла та його розгалужень. Запах рослини приємний — пахне яблу­ками. Цвіте у червні — вересні.

Де росте? На сухих відкритих місцях, по пустирях, по за­смічених місцях, вздовж огорож і тинів, на кам’янистих грунтах Півдня і в чорноземній смузі (медонос) — по всій те­риторії У PCP (розсіяно).

Що й коли збирають? Квітки й листки, під час цвітіння.

Шавлія лікарська

Шавлія лікарська — Salvia officinalis L.

Шавлія лікарська — Salvia officinalis L.

Родина губоцвіті — Labiatae

Як виглядає? Багаторічний напівкущ 20—70 см заввишки, весь густопухнастий. Стебел багато, вони чотиригранні, де­рев’яніють при основі, а вище покриті сіро-зеленими листка­ми, довгастими, довгочерешковими, з дрібносітчастою поверх­нею і зубчастими краями. Квітки розміщені кільцями у вер­хівкових колосовидних суцвіттях. Віночок фіолетово-синій, двогубий. Вся рослина запашна. Цвіте в червні.

Де росте? Висаджують у квітниках, на городах, культи­вують у Криму заради вмісту в рослині летких олій (терпе­нів, сапонінів, дубильних речовин і алкалоїдів), як лікарську та ефіроолійну рослину. Походить з країн Середземномор’я.

Що й коли збирають? Листки, під час цвітіння рослин і у вересні.

Чорниця звичайна

Чорниця звичайна (афини) — Vaccinium myrtillus L.

Чорниця звичайна (афини) — Vaccinium myrtillus L.

Родина вересові — Ericaceae

Як виглядає? Дрібний багаторічний гіллястий кущик 15— 50 см заввишки. Стебла й гілки з гострими гранями. Яйце­видні листки шкірясті, з обох боків світло-зелені, зісподу — з сітчастими жилками, з країв — дрібнопилчасті. Квіти зібра­ні в небагатоквіткові китиці. Віночок з чотирма зубчиками, дзвоникуватий, білий або блідо-рожевий. Плід — соковита чорна ягода, яка достигає в липні — серпні. Цвіте чорниця у травні — червні.

Де росте? У хвойних лісах, на лісосіках, у зеленовільхо- вих заростях і на полонинах, у великій кількості — в Карпа­тах, у Розточчі-Опіллі, на Поліссі, зрідка в північній частині лісостепових районів.

Що й коли збирають? Листки — під час цвітіння; яго­ди — цілком стиглі, сушать їх у звичайних печах або в пло­дових сушарнях.

Чоловіча папороть

Чоловіча папороть — Dryopteris filix mas (L.)

Чоловіча папороть — Dryopteris filix mas (L.) (дуже отруйна)

Родина багатоніжкові — Polypodiaceae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста спорова рослина без надземного стебла, з товстим кореневищем, яке росте навскіс. Листки до 120 см завдовжки, темно-зелені, вирос­тають пучком, зібраним у лійку; вони перисторозсічені, з лі­нійно-ланцетними перистонарізаними ділянками, короткими черешками, вкритими буруватими лусочками. На кінець літа на нижньому боці листків розвиваються двома рядами по бо­ках жилки — круглі спорангії зі спорами, які достигають у серпні — вересні.

Де росте? В лісах, частіше листяних, у тінистих, але не глухих місцях, понад річками, струмками, у вогких- місцях, серед чагарників — майже по всій території УРСР.

Що й коли збирають? Товсті кореневища — восени або рано навесні, до розвитку листків; влітку листки.

Сторінки