Лікарські рослини

 

Матеріал використаний у данному розділі взято з книги "Ліки навколо нас"

автор - В.В.Кархут

Видавництво "Здоров'я", 1973 рік, Київ

Кольорові ілюстрації художника Т.М.Тарнавського

 


Попереджаємо: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем !!!


 

Жостір проносний

жостір проноснийЖостір проносний — Rhamnus cathartica L. (отруйний)

Гілляс­тий кущ або деревце з родини жостерових (Rhamnaceae)

Гіллячки закінчуються колючками. Листки яйцевидні, череш­кові, жорсткі. Квітки дрібні, жовто-зелені. Цвіте в травні — червні. Плід — соковита синювато-чорна кістянка з 3—4 кіс­точками, достигає з кінця серпня по жовтень. Росте по всій території УРСР, крім Карпат, але є й на Закарпатті. Плоди збирають у серпні — вересні. В ягодах жостеру містяться глі­козиди — емодин і рамнокатартин, слиз, цукор, дубильні ре­човини, гіркоти, пектин, барвні й інші речовини.

Коли застосовують? Вживають при спастичних й атоніч­них запорах як проносний і сечогінний засіб, при водянці серцевого походження, при жовтяниці, від ядухи, кашлю і харкотинням, при подагрі, гастритах, також при геморої.

Ефедра двоколоса, Жабник польовий

Ефедра двоколоса — Ephedra distachya L. (отруйна)

Ефедра двоколосаБагаторіч­ний кущ з родини ефедрових (Ephedraceae). Росте на при­морських і степових схилах, на півдні Лісостепу і в Криму. Наприкінці літа збирають зелені стебла (траву).

Коли застосовують? Як засіб, що підвищує кров’яний тиск і тонізує симпатичний нерв; при алергійних захворюваннях, таких, як бронхіальна астма, сінна пропасниця, кропив’янка; при хронічному бронхіті, емфіземі легень. Добова доза: на­пар з 12 г сухої трави в 1 склянці окропу.

Жабник польовий — Filago arvensis L.

Однорічна рослина з родини складноцвітих (Compositae).

Поширений по всій території УРСР. У червні — липні зби­рають його траву -- стебла, листки й квітки. Росте в сосно­вих борах, на піщаних місцях, по вапнякових скелях, на схилах гірських місцевостей.

Евкаліпт кулястий

Евкаліпт кулястий — Eucalyptus globulus Labill.

Евкаліпт кулястийВи­соке, до 150 м заввишки дерево з родини миртових (Myrtaсеае). Листки ланцетовидні, синювато-зелені, покриті тов­стим восковим шаром і тому виглядають сріблясто-білими. Вони багаті на летку олію, до складу якої входить пінеол, камфен, фенхен, терпінеол, небагато сесквітерпенів та ду­бильні речовини й фітонциди. Квітки великі, з багатьма ти­чинками і зеленою чашечкою. Цвіте влітку. Широко культи­вується на Кавказі.

Культивують на південному узбережжі Криму. В осінньо- зимовий період збирають листки, які набули вузьколанцет- ної форми, часом стали серповиднозігнутими.

Коли застосовують? Як засіб відхаркувальний, антисеп-г тичний, фітонцидний, болетамувальний, протималярійний, протизапальний, протимікробний, протиглисний; при гнійних бронхітах, бронхіальній астмі, грипі, скарлатині (гарячий настій 5 з листків на 1 склянку окропу), гіпертонії. Фитон- циди, що містяться в олії, за дією перевершують дію пеніци­ліну, стрептоміцину, ауреоміцину, фенолу.

Горобина звичайна (ограб), Горобина чорноплода

Горобина звичайна (ограб) — Sorbusaucuparia L.

Горобина звичайна (ограб)Де­рево з гладенькою сірою корою 10—16 м заввишки, з родини розових (Rosaceae). Листки чергові, непарноперисті. Квітки білі, дрібні, запашні, схожі на яблуневий цвіт, але зібрані в густі щитки. Цвіте у травні — червні. Плоди ягодоподібні, кулясті, червоні (бувають і чорні — з високим вмістом рути­ну), гіркуваті, терпкі, достигають у вересні і до глибокої зими залишаються на дереві. Росте в лісовій зоні, в гірських районах Карпат і Криму. В Степу, крім околиць Дніпропет­ровська, не зустрічається. Цвіт збирають у травні — червні, ягоди — у вересні — жовтні, після приморозків, коли вони набувають приємнішого смаку.

Коли застосовують? Квіти — засіб сечогінний, проносний, вони допомагають ири мізерних менструаціях у жінок. Ягоди застосовують як вітамінний, протицинготний, сечогінний, антисептичний, протидизентерійний, протипроносний, крово­спинний засіб — дія вітамінів А і С, дубильних речовин, органічних кислот. Сирий сік, багатий на вітаміни, з медом п’ють по У4 склянки двічі-тричі на день. Полівітамінний чай готують так. Половину столової ложки плодів горобини і по­ловину столової ложки плодів шипшини заливають 2 склян­ками окропу, варять 10 хвилин, залишають на добу в на­критій емальованій посудині, додають для смаку меду або цукру й п’ють по Ча склянки двічі-тричі на день.

Гірчак зміїний (ракові шийки)

Гірчак зміїний (ракові шийки) — Polygonum bistor- ta L.

Гірчак зміїний (ракові шийки)Рослина багаторічна, трав’яниста, 30—100 см заввишки, з родини гречкових (Polygonaceae)

Стебло її просте, з не­багатьма лінійними, сидячими листками. Суцвіття поодинокі, на довгому безлистовому квітконосі, густі, колосоподібні, довгасті, циліндричні, квітки рожеві або білі. Кореневище його товсте, трохи сплюснуте, подібне до ракових шийок, зігнуте у вигляді змії, зовні коричневе, всередині рожеве. Цвіте у травні — липні. Росте на торф’яному грунті — в Кар­патах, на Поліссі, рідше — в Лісостепу, в Степу зустрічаєть­ся рідко. Восени викопують кореневища.

Коли застосовують? Як засіб, що регулює функціональну діяльність шлунково-кишкового тракту, як в’яжучий і крово­спинний засіб. Застосовують при проносах (дія дубильних речовин), хворобах сечового міхура, його каменях та каме­нях жовчного міхура (варять 20 г кореня в 1 л води, п’ють 1—1,5 склянки на день, дотримуючи дієти без м’яса, солі,: алкоголю, риби, яєць).

Сторінки