Лікарські рослини

Собача кропива серцева (сердечник волохатий) — Leonurus cardiaca L.

Родина губоцвіті — Labiatae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 50— 150 см заввишки, з прямим, гіллястим чотиригранним стеб­лом. Нижні листки округлі або яйцевидні, супротивні, че­решкові, майже до середини пальчасто-п’ятироздільні, сере­динні — довгасто-еліптичні або ланцетні, трироздільні або трилопатеві, всі вгорі великозарубчасто-пилчасті, пухнасті, гострі, зверху темно-зелені, зісподу світло-зелені. Квітки зібрані в густі кільця, сидять у пазухах приквіткових лист­ків, приквітки колючі. Віночки — верхня губа пурпурова, нижня посередині жовта, з пурпуровими цятками (бувають і білі віночки). Цвіте у червні — серпні.

Де росте? На засмічених місцях, по пустирях, на схилах, над урвищами, в занедбаних садах, під тинами, на цвинта­рях — в південно-західній частині УРСР.

Що й коли збирають? Всю рослину — під час цвітіння, від місця, де починаються листки або лише самі великі листки і квітучі верхівки.

Коли застосовують? При неврозах серця, в початковій стадії гіпертонічної хвороби, при кардіосклерозі, при підви­щеній нервовій збудності та легких формах базедової хво­роби.

Смерека європейська (ялина європейська) — Picea excelsa Link.

Родина соснові — Ріпасеае

Як виглядає? Хвойне вічнозелене дерево 20—50 м зав­вишки. Крона пірамідальна, низько опущена. Кора червона або сіра, злущується тонкими лусками. Листки (глиця) за­пашні, чотиригранні і гострокінцеві, яскраво- або темно-зе­лені, густо покривають гілки. Квітки — двостатеві, однодом­ні; чоловічі — колоски циліндрично-довгасті, при основі огорнуті світло-зеленими лусочками, насінні ж шишки вися­чі, довгасто-циліндричні, спочатку червоні, потім зелені, на- кінець бурі, лускаті, 10—16 см завдовшки і 3—4 см завширш­ки. Насіння темно-буре з крилом, яке втричі довше за нього. Цвіте у травні.

Де росте? В Карпатах, рідше — в Прикарпатті; утворює великі лісові масиви, острівні місцевиростання — в Розточчі, Західному і Волинському Лісостепу, Західному Поліссі, дуже рідко — на Житомирському і Чернігівському Поліссі. Як де­коративна рослина росте в парках, у снігозахисних огорожах. Широко культивується по всій території УРСР.

Що й коли збирають? Зелені пагони і молоді шишки, на­весні.

Синюха блакитна — Polemonium coeruleum L.

Родина синюхові — Polimoniaсеае

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина до 120 см заввишки. Кореневище її товсте, до 3 см у поперечнику, ко­ротке — не більше 5 см, повзуче, з тонкими мочкуватими ко­ренями; спочатку гірке на смак, а потім солодкувате, з від­чуттям слизу. Стебла здебільшого поодинокі, прості, прямо­стоячі, рівномірно облиснені. Листки чергові непарноперисті, з численними довгасто-яйцевидними листочками, прикорене­ві — в розетці. Квітки сині або синьо-лілові чи блакитні, зібрані у верхівкову видовжену або китицеподібну волоть. Плоди — майже кулясті коробочки, які легко розтріскують­ся. Цвіте у червні — липні.

Де росте? На Поліссі, в Лісостепу, крім Покуття і Поділ­ля, в Степу на північному сході, по лісових галявинах, на вологих місцях, по берегах річок, на вкритих лісами схилах гір та серед чагарників. Розводять як культурну рослину.

Що й коли збирають? Кореневища з коренями, восени, їх швидко миють і ріжуть вздовж. Сушити можна і на сонці.

Рутка лікарська (житничка) — Fumaria officinalis L. (отруйна)

Родина макові — Рараvегасеае

Як виглядає? Однорічна трав’яниста рослина 15—30 см заввишки. Стебло повзуче, галузисте, з квітконосними гіл­ками, які тягнуться вгору, соковите. Листки складні, перис- тороздільні, з вузькими частками. Квітки зібрані у волоть, блідо-рожеві. Віночок пурпуровий з темнозабарвленою вер­хівкою. Плід однонасінний, на верхівці майже прямолінійно зрізаний або навіть вдавлений. Цвіте у травні — жовтні.

Де росте? По всій території УРСР; в степових районах та в Криму — рідко. Росте на городах, у садах, на полях, за­сіяних яровою культурою колоскових, на свіжих могилах сільських цвинтарів і взагалі на вироблених добрих грунтах, засмічених місцях (бур’ян). Там, де росте вона густо, поле здається сизим, наче вкрите димом.

Що й коли збирають? Усю рослину, під час цвітіння.

Рута запашна — Кігіа graveolens L. (отруйна)

Родина рутові — Rutaceae

Як виглядає? Багаторічний сірувато-зелений, голий, за­пашний напівкущик 20—60 см заввишки. Стебла багаточис- ленні, гіллясті, при основі здерев’янілі, спрямовані догори. Листки на смак пекучі, жовтувато- або блакитно-зелені, дещо м’ясисті, чергові; нижні й середні довючерешкові, дво-, три- перистороздільні, частки трикутно-яйцевидні, верхні — сидя­чі. Квітки променисті, зібрані в щитковидні суцвіття, віночок зелено-жовтий, пелюстки човникувато вигнуті, по краях тро­хи кучеряві. Цвіте у липні — серпні.

Де росте? Розводять її у квітниках, на городах, у садах — найбільше в південно-західній частині території УРСР. У ди­кому стані росте в Криму, на кам’янистих схилах. Культи­вують руту запашну як лікарську й ефіроносну рослину.

Що й коли збирають? Листки, на початку цвітіння росли­ни. Їдкий сік спричинює на шкірі пухирці і навіть у деяких людей набряки (алергію через 20—24 години).

Росичка круглолиста — Drosera rotundifolia L.

Родина росичкові — Droseraceae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 10—15 см заввишки. Пластинки листків округлі, 0,5—1 см у попереч­нику, відразу переходять у черешок. Листки зібрані в розет­ку, вони здаються червонястими завдяки залозкам на війках. Комахи, сідаючи на листки, прилипають до крапельок лип­кої рідини на війках листків. Війки листка згинаються і по­кривають комаху. Рідина, виділювана залозками, перетрав­лює речовини тіла комахи і рослина засвоює іх. Після цього війки випрямляються і через кілька днів листок набуває попереднього вигляду. Стебло рослини дуже вкорочене, квіт­кова стрілка вдвічі-втричі довша за листки. Квітки п'ятипе­люсткові, білі, зібрані в однобоке гроно на верхівці стрілки. Цвіте у червні — серпні.

Де росте? На Поліссі і в північній частині Лісостепу, в Карпатах і в північній частині Лівобережного Степу — зрідка. На торфових сфагнових болотах (білий мох на По­ліссі), а також на перехідних; на низинних осоково-мохових купинястих болотах зустрічається рідко.

Ромашка лікарська — Matricaria chamomilla L.

Родина складноцвіті — Compositae

Як виглядає? Однорічна трав’яниста ароматна рослина до 35 см заввишки, з сильно галузистим стеблом. Листки чер­гові, двоперистороздільні, з лінійними частками, кошики на довгих квітконіжках поодиноко вінчають верхівки гілок. В кошиках 12—17 білих язичкових (тичинкових) і багато жовтих трубчастих (маточкових) квіток, які зацвітають по­ступово. Спочатку білі язичкові квітки (пелюстки) підняті вгору, квітколоже тоді плоске, потім віночок розміщується горизонтально, під кінець цвітіння кошика, яке триває близь­ко 3 тижнів. Чим більше до середини доходить цвітіння ма­точкових квіток, тим більше квітколоже набуває конічної форми і язичкові квітки спрямовуються вниз. У відміни ро­машки лікарської — запашної ромашки (Matricaria matrica- rioides (Less.) Porter et Button.), яка як бур’ян потрапила з зерном в Європу, немає язичкових квіток (пелюсток). Цвіте у червні — серпні^[1].

Де росте? На засмічених місцях, біля доріг, на городах, по пустирях, коло жител — по всій території У PCP.

Що й коли збирають? Кошики, у фазі горизонтального розміщення язичкових квіток.