Лікарські рослини

 

Матеріал використаний у данному розділі взято з книги "Ліки навколо нас"

автор - В.В.Кархут

Видавництво "Здоров'я", 1973 рік, Київ

Кольорові ілюстрації художника Т.М.Тарнавського

 


Попереджаємо: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем !!!


 

Плетуха звичайна

Плетуха звичайна — Calystegia sepium (L.) R. Br. (отруйна)

Родина березкові — Convolvulaceae

Плетуха звичайнаЯк виглядає? Трав’яниста багаторічна рослина. Стебло повзуче, витке, до 3 м завдовжки. Листки поодинокі на дов­гих черешках, довгасто-ланцетні або довгасто-яйцевидні з серцевидно-стріловидною основою. Квітки дзвоникуваті, лійкоподібні, великі, білі (у березки польової — Convolvulus arvensis L. (отруйна) — менші, рожеві або білі з рожевими смужками), зібрані по дві—три. Цвіте у червні — вересні.

Де росте? Під тинами, парканами, над берегами струмків; на погано оброблених городах, по межах (березка польова) — по всій території УРСР.

Що й коли збирають? Усю рослину, під час цвітіння.


Пижмо звичайне (дика горобинка)

Пижмо звичайне (дика горобинка) — Tanacetum vulgare L. (отруйна)

Родина складноцвіті — Compositae

Пижмо звичайне (дика горобинка)Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина, 60— 150 см заввишки, з сильним камфорним запахом. Листки чергові, перисторозсічені, з довгасто-ланцетними перистонад- різаними пилчастими частками. Нижні листки черешкові, верхні — сидячі, суцвіття — півкулясті кошики, зібрані в щитки. Квітки жовті, всі трубчасті. Цвіте в червні — ве­ресні.

Де росте? Вздовж захисних смуг і по узбіччях залізнич­ного полотна, на межах, біля доріг, канав, по сухих луках, рідше по чагарникак і лісах, іноді на місцях висохлих канав і ставків, коло сільських хат, на цвинтарях — по всій тери­торії УРСР, в Карпатах і Криму — біля підніжжя гір.

Що й коли збирають? Молоді квітки з кошиками (або ви­ривають їх з кошиків) — у червні — липні, стигле насіння — восени. Сушити квітки треба швидко.


Печіночниця звичайна

Печіночниця звичайна — Hepatica nobilis Garsault L. (отруйна)

Родина жовтецеві — Ranunculaceae

Печіночниця звичайнаЯк виглядає? Невеликий кущ до 15 см заввишки. Листки довгочерешкові з трійчастою пластинкою, які розпускаються аж після цвітіння рослини. Квітки — на трилистій чашечці 5-, 9-, 11-пелюстковий блакитний віночок. Цвіте в квітні — травні.

Де росте? На сонячних узліссях, серед чагарників — у за­хідних лісових районах, на Західному Правобережному По­ліссі, в Західному Лісостепу і західній частині Правобереж­ного Лісостепу. Рослина декоративна.

Що й коли збирають? Квітучу рослину, з березня по кві­тень (збирають у рукавичках, бо їдкий сік спричинює виник­нення на шкірі пухирців).

Коли застосовують? У вигляді чаю вживають при хворо­бах печінки і жовчного міхура та запаленні селезінки; додають до чаю для очищення крові при фурункулах, виси­пах на тілі та золотусі.


Перстач прямостоячий (калган)

Перстач прямостоячий (калган) — Potentilla erecta (L.) Наmре.

Родина розові — Rosaceae

Перстая прямостоячий, калганЯк виглядає? Трав’яниста багаторічна рослина 10—40 см заввишки, з товстим, вигнутим або простим, циліндричним, багатоголовковим, всередині червоним кореневищем і числен­ними придатковими корінцями. Стебла тягнуться вгору. Вони короткопухнасті. Листки трійчасті, сидячі, надрізано- пилчасті з притисненими волосками. Квітки на довгих квіт­коніжках, виходять поодиноко з пазух листків або верхівок стебла, віночок їх з чотирьох золотаво-жовтих пелюсток, при основі з червоною плямою. Чашечка — з чотирьох внутріш­ніх і стількох же зовнішніх часток, які чергуються між со­бою. Цвіте в червні — жовтні.

Де росте? На більшій частині території УРСР — на вогких луках, пасовиськах, у степовій зоні — по долинах рік, в лісах Закарпаття, Карпат, на Поліссі, зрідка в Лісостепу. Не росте в Криму.

Що й коли збирають? Викопують кореневища рано на­весні або пізно восени (вони пахнуть трояндами). Старі ко­рені в темноті фосфоризують.


Перстач гусячий

Перстач гусячий — potentilla anserina L.

Родина розові — Rosaceae

Перстач гусячийЯк виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина, з міцним стрижневим коренем, вкритим бурими рештками прилистків. Стебла дугоподібно піднесені, 10—30 см завдовжки, вкриті так само, як черешки й квітконіжки, білою або сивою повстю з домішкою рідких простих волосків. Прикореневі та нижні стеблові листки довгочерешкові, складаються з 6—7 листоч­ків, середні та верхні з 3—5 листочків. Листочки обернено­яйцевидні, з вузькоклиновидною основою, на верхівці з 2 — 4 зубцями з кожного боку листочка; зверху голі або з досить довгими рідкими волосками, зелені, блискучі, зісподу — біло- повстисті, сріблясті. Квітки з приємним запахом, трохи терп­куваті на смак, 1,5—2 см в поперечнику, жовті, на тонких квітконіжках. Плоди — тонкозморшкуваті, дрібні яйцевидні сім’янки. Цвіте в червці — вересні.

Де росте? На схилах, луках, пасовиськах, полях, перело­гах, біля жител, інколи невеликими заростями на узліссях, галявинах, у чагарниках, по узбіччях доріг — по всій тери­торії УРСР. В Полинному Степу зустрічається рідко, від­сутній в Карпатських лісах.

Що й коли збирають? Усю траву — під час цвітіння (сушать на протязі, на горищі під залізним дахом), насін­ня — восени.


Первоцвіт весняний або лікарський

Первоцвіт весняний або лікарський — Primula veris L.

Родина первоцвіті — Primulaceae

Первоцвіт весняний або лікарськийЯк виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина до 20 см заввишки, з розеткою прикореневих листків овальної або яйцевидно-овальної форми, сильно зморшкуватих, по краях хвилястих, зарубчасто-зубчастих, поступово звужених у кри^ латий черешок. Із середини розетки виростає одно або кіль­ка безлистих квітконосних стебел із зібраними на верхівці у пониклий зонтик жовтими, пахучими квітками. Віночок їх трубчастий з невеликим відгином і з 5 оранжевими плямами в зіві. Кореневище дуже коротке, вертикальне, з пучком тон­ких коренів. Цвіте в квітні — червні.

Де росте? На луках, серед чагарників, на лісових галяви­нах, в розріджених лісах, на схилах, на узбіччях доріг, в лісових і лісостепових районах, рідше — в північно-східних районах Степу (в Харківській області, Куп’янському районі, біля Моначинівки).

Що й коли збирають? Рослину з квітками — під час цві­тіння (сушать швидко), корені — восени або навесні.


.

Парило звичайне

Парило звичайне — Agrimonia еuраtогіа L.

Родина розові — Rosaceae

парило звичайнеЯк виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина, 60— 130 см заввишки, з прямим стеблом, вкритим як і листки, волосками, від яких уся рослина здається сіропухнастою, шорсткою. Листки переривчастоперисті, листочки еліптичні, зубчасті, інколи зібрані в розетку біля основи стебла. Квіт­ки — жовті, розміщені вздовж верхньої частини стебла. Цвіте в червні — серпні.

Де росте? По всій території УРСР, крім Полинного Сте­пу,— в чагарниках, заростях, при дорогах, на узліссях, сухо- низинних луках, по горбах, межах, на сільських цвинтарях, під тинами садиб, можна сплутати із схожою на парило зви­чайне дрібноквітковою дивиною чорною (Verbascum nigrum L.), відвар якої з цілої рослини застосовують в народі при нервових розладах, епілепсії, проносах, а чай з квіток — при набряках.

Що й коли збирають? Усю рослину — під час цвітіння, відкидаючи засохлі нижні листки; насіння — восени.


Очанка лікарська (світлик)

Очанка лікарська (світлик) — Euphrasia rostkoviana Hayne. (отруйна)

Родина ранникові — Scrophulariaceae

Очанка лікарська (світлик)Як виглядає? Невелика однорічна трав’яниста рослина, напівпаразит на злакових, 10—15 см заввишки. Стебло вкрите волосками. Листки яйцевидні, зубчасті, сидячі. Квітки (віно­чок) білі з синіми поздовжніми жилками і блідо-жовтим зі­вом. Смак гірко-солоний, без запаху. Цвіте в липні — серпні.

Де росте? У Закарпатті, Карпатах, Прикарпатті, на Роз­точчі і в Лісостепу, на пісних луках, по схилах, серед ча­гарників, на низовинних торфовиськах.

Що й коли збирають? Всю рослину, під час цвітіння, ви­риваючи її з корінням.


Осот городній

Осот городній — Sonchus oleraceus L.

Родина складноцвіті — Compositae

осот городнійЯк виглядає? Однорічна трав’яниста рослина 30—100 см заввишки. Стебло пряме, порожнинне. Рослина при пораненні виділяє молочно-білий сік. Листки чергові, матові, голі, дріб- новиїмчасто-зубчасті, зубці витягнуті в м’які колючки, нижні листки перистороздільні, крилатий черешок розширюється в стріловидну основу, що окутує стебло. Кошики на верхівці стебла та його розгалужень зібрані в зонтиковидні щитки; квітки в них двостатеві, язичкові, жовті. Цвіте в червні — вересні.

Де росте? На вогких луках, як бур’ян на полях і городах, при дорогах. Поширений в Карпатах, на Розточчі-Опіллі і в Лісостепу (на Правобережжі).

Що й коли збирають? Цілу рослину, під час цвітіння.


Орлики звичайні

Орлики звичайні — Aquilegia vulgaris L. (отруйна)

Родина жовтецеві — Ranunculaceae

Орлики звичайніЯк виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина до 1 м заввишки. Листки три-, п’ятинеповнолопатеві, заокруглені, зверху сизувато-зелені, знизу — блідіші. Квітки дзвіночкопо- дібні, на довгій квітконіжці; віночок з п’яти блакитних, си­ніх, білих, жовтих, лілових або рожевих квіток із довгими шпорками. Цвіте в травні — червні.

Де росте? На полонинах, лісових галявинах у Криму. Ви­рощують цю рослину залюбки в квітниках. Зрідка вона зустрічається у здичавілому стані в лісових і правобережних лісостепових районах.

Що й коли збирають? Листки — перед цвітінням, квітки — в травні.

Коли застосовують? Як засіб проти болісних менструацій у жінок, дещо сечогінний, при застійних явищах у селезінці, печінці й жовчному міхурі, при початковій стадії водянки і для очищення крові при фурункулах.


Сторінки