Шипшина собача — Rosa canina L.

Родина розові — Rosaceae

Як виглядає? Багаторічний кущ 100—150 см заввишки, з лозиноподібними гілками і численними колючками. Існує багато видів і різновидностей шипшини, найбагатша на віта­мін G шипшина корична (Rosa cinnamomea L.). Листки не­парноперисті, з 5—7 довгасто-еліптичними або довгасто-яйце­видними гостропилчастими листочками. Квітки з приємним запахом, з ланцетовидними приквітковими листками, п’яти­пелюсткові, пелюстки блідо- або темно-червоні, широкояйце- видні. Плід — несправжня ягода з численними горішковид- ними сім’янками всередині. Плоди м’ясисті, зверху гладень­кі, всередині волосисті, оранжеві або червоні, приємні на смак, містять у собі вітамін С, А, Вг, К і Р. Цвіте у травні — червні, ягоди достигають у жовтні.

Де росте? На узліссях, межах, в ярах, придорожних ро­вах, серед чагарників, під парканами, по цвинтарях — по всій території УРСР. Рослина дуже мінлива.

Що й коли збирають? Листки під час цвітіння, стиглі ягоди — приблизно з 15 жовтня (сушать в печі при темпе­ратурі до 80°).

Шандра звичайна — Marrubium vulgare L.

Родина губоцвіті — Labiatae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 50—70 см заввишки, з пухнастим чотиригранним, розгалуженим стеб­лом. Листки черешкові, округло-яйцевидні, поморщені, по краю зубчасто-пилчасті. Квітки брудно-білі, зібрані в кільця, сидять у пазухах приквіткових листків головного стебла та його розгалужень. Запах рослини приємний — пахне яблу­ками. Цвіте у червні — вересні.

Де росте? На сухих відкритих місцях, по пустирях, по за­смічених місцях, вздовж огорож і тинів, на кам’янистих грунтах Півдня і в чорноземній смузі (медонос) — по всій те­риторії У PCP (розсіяно).

Що й коли збирають? Квітки й листки, під час цвітіння.

Шавлія лікарська — Salvia officinalis L.

Родина губоцвіті — Labiatae

Як виглядає? Багаторічний напівкущ 20—70 см заввишки, весь густопухнастий. Стебел багато, вони чотиригранні, де­рев’яніють при основі, а вище покриті сіро-зеленими листка­ми, довгастими, довгочерешковими, з дрібносітчастою поверх­нею і зубчастими краями. Квітки розміщені кільцями у вер­хівкових колосовидних суцвіттях. Віночок фіолетово-синій, двогубий. Вся рослина запашна. Цвіте в червні.

Де росте? Висаджують у квітниках, на городах, культи­вують у Криму заради вмісту в рослині летких олій (терпе­нів, сапонінів, дубильних речовин і алкалоїдів), як лікарську та ефіроолійну рослину. Походить з країн Середземномор’я.

Що й коли збирають? Листки, під час цвітіння рослин і у вересні.

Чорниця звичайна (афини) — Vaccinium myrtillus L.

Родина вересові — Ericaceae

Як виглядає? Дрібний багаторічний гіллястий кущик 15— 50 см заввишки. Стебла й гілки з гострими гранями. Яйце­видні листки шкірясті, з обох боків світло-зелені, зісподу — з сітчастими жилками, з країв — дрібнопилчасті. Квіти зібра­ні в небагатоквіткові китиці. Віночок з чотирма зубчиками, дзвоникуватий, білий або блідо-рожевий. Плід — соковита чорна ягода, яка достигає в липні — серпні. Цвіте чорниця у травні — червні.

Де росте? У хвойних лісах, на лісосіках, у зеленовільхо- вих заростях і на полонинах, у великій кількості — в Карпа­тах, у Розточчі-Опіллі, на Поліссі, зрідка в північній частині лісостепових районів.

Що й коли збирають? Листки — під час цвітіння; яго­ди — цілком стиглі, сушать їх у звичайних печах або в пло­дових сушарнях.

Чоловіча папороть — Dryopteris filix mas (L.) (дуже отруйна)

Родина багатоніжкові — Polypodiaceae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста спорова рослина без надземного стебла, з товстим кореневищем, яке росте навскіс. Листки до 120 см завдовжки, темно-зелені, вирос­тають пучком, зібраним у лійку; вони перисторозсічені, з лі­нійно-ланцетними перистонарізаними ділянками, короткими черешками, вкритими буруватими лусочками. На кінець літа на нижньому боці листків розвиваються двома рядами по бо­ках жилки — круглі спорангії зі спорами, які достигають у серпні — вересні.

Де росте? В лісах, частіше листяних, у тінистих, але не глухих місцях, понад річками, струмками, у вогких- місцях, серед чагарників — майже по всій території УРСР.

Що й коли збирають? Товсті кореневища — восени або рано навесні, до розвитку листків; влітку листки.

Чистотіл звичайний — Chelidonium majus L. (дуже отруйний)

Родина макові — Papaveraceae

Як виглядає?  Багаторічна трав’яниста рослина 30—60— 100 см заввишки. При пораненні вся рослина (особливо ко­рені) виділяє сік, який на повітрі швидко стає оранжевим. Кореневище її багатоголовкове, червоно-буре, всередині жов­то-оранжеве, з нього виростає кілька стебел. Стебла прямі, галузисті, вузлуваті, вкриті волосками. Листки зісподу бла­китно-сизі, зверху світло-зелені: нижні — чергові, довгоче- решкові, глибокоперистороздільні, верхні ж майже сидячі, з округлими або яйцевидними зарубчастими частками, які при основі збігають униз. Квітки золотаво-жовті, на довгих квітконіжках і з чотирипелюстковим віночком, звичайно зібрані в невеликі зонтики. Плід стручковидний — двостул­кова коробочка. Цвіте з кінця травня і майже все літоГі

Де росте? На засмічених місцях, частіше в затінку, коло житла, під тинами, в занедбаних парках і садах, по цвинта­рях, по лісових зрубах, обабіч сільських вулиць — по всій території УРСР, крім північних районів Криму.

Що й коли збирають? Усю рослину, наприкінці травня, під час найбільш рясного цвітіння, інколи — самі верхівки. Сушать швидко, на горищах. Збирати рослину слід, не тор­каючись носа, губ, очей. Після роботи з чистотілом треба ре­тельно помити руки.

Череда трироздільна — Bidens tripartita L.

Родина складноцвіті — Compositae

Як виглядає? Однорічна трав’яниста рослина 15—100 см заввишки, має кілька відмін. Стебло пряме, супротивно-роз- кидисто-гіллясте, покрите рідкими волосками. Листки з рід­кими волосками, супротивні, звужені в крилатий черешок, трироздільні, з пильчастими, ланцетовидними частками, з яких середня найбільша. Кошики розміщені по одному або по 2 на кінчиках гілок. Кожний кошик оточений дворядною дзвоникуватою обгорткою з довгастими зовнішніми листоч­ками. Квітки жовті, трубчасті. Сім’янки малі, ребристі з дво­ма зазубленими остями по ребрах, якими чіпляються за одяг людей і шерсть тварин («причепи», «собачки»). Цвіте з лип­ня до вересня.

Де росте? На мулистих вологих грунтах, на вогких горо­дах, біля ставків, річок, при канавах, по краях боліт (бур’ян) — по всій території УРСР, за винятком південних районів Кримської області.

Що й коли збирають? Усю рослину на початку цвітіння, зрізаючи її в тому місці, де починаються гілки, або тільки окремі гілки, на яких квітки лише почали розпускатися.

Чага (чорний березовий гриб, цир) — Inonotus obliquus (Pers.) Pilat.

Родина трутові — Polyporaceae

Як виглядає? Неправильної форми чорні нарости гриба до 50 см завдовжки, вагою до 2 кг, з сильно пористою, потріска­ною поверхнею, зумовлені грибним паразитом, який руйнує живе дерево. На розрізі можна бачити 3 шари: майже чор­ний, темно-коричневий (обидва дуже тверді) і третій (чим ближче до дерева, тим м’якший) — непригожий. Легко сплу­тати цир з губками — трутовиками копитовидної форми з оксамитистою поверхнею.

Де росте? На дорослих березах, вільхах, осиках, в’язах, горобинах — на місці, де дерево дістало механічне пошко­дження або було вражене морозом чи сонцем.

Що й коли збирають? Нарости, протягом усього року (найкраще з осені до весни) з беріз. Сушать при темпера­турі 50°.

Цмин пісковий (безсмертник польовий) — Неlісhrуsum агеnаrium (L.) D. С.

Родина складноцвіті — Compositae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 15—30 см заввишки. Кореневище просте, піднімається вгору; з нього виростає одне або й кілька стебел (плодоносить лише одне), шерстисто-повстистих від волосків, які густо покривають усю рослину, рятуючи її від загибелі у випадку засухи. Лист­ки прикореневі довгасто-обернено-яйцевидні, тупуваті, верх­ні ж — лінійно-ланцетні, гострі. Кошики цитриново-жовті, іноді оранжеві, трапляються і цеглястого кольору. їх легко сплутати з білим цмином (Апіеппагіа сііоіса Ь.), котячими лапками дводомними — сильно жовчогінним і кровоспинним засобом, сильнішим за адреналін і хлористий кальцій. Цвіте у червні — серпні.

Де росте? Переважно на піщаних грунтах, на сухих лісо­вих галявинах, перелісках, горбах, на межах і перелогах, піщаних і кам’янистих схилах -¹- по всій території УРСР, крім високогір’я Криму і Карпат.

Що й коли збирають? Суцвіття — кошики з частиною стебла 1—2 см завдовжки, перед початком цвітіння, коли кошики ще не розкрились. Сушать довго, бо рослина легко запріває і псується.

Цикорій дикий (петрові батоги) — Cichorium intybus L.

Родина складноцвіті — Compositae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 30—150 см заввишки, із стовщеним веретеновидним кореневищем і з га­лузистим стеблом з розчепіреними гілками. Прикореневі листки виїмчасто-перистороздільні; стеблові листки ланцетні, гострозубчасті, стеблообгортні, чергові верхівкові — цілокраї. Кошики сидячі, одиночні або по 2—3. Квітки блакитні, рідко білі, ще рідше — рожеві. Цвіте у червні — вересні.

Де росте? По краях доріг, коло канав, на межах, по схи­лах — по всій території УРСР.

Що й коли збирають? Листки й квітки — під час цвітін­ня, корені — восени або навесні.