Лікарські рослини

Ефедра двоколоса — Ephedra distachya L. (отруйна)

Багаторіч­ний кущ з родини ефедрових (Ephedraceae). Росте на при­морських і степових схилах, на півдні Лісостепу і в Криму. Наприкінці літа збирають зелені стебла (траву).

Коли застосовують? Як засіб, що підвищує кров’яний тиск і тонізує симпатичний нерв; при алергійних захворюваннях, таких, як бронхіальна астма, сінна пропасниця, кропив’янка; при хронічному бронхіті, емфіземі легень. Добова доза: на­пар з 12 г сухої трави в 1 склянці окропу.

Жабник польовий — Filago arvensis L.

Однорічна рослина з родини складноцвітих (Compositae).

Поширений по всій території УРСР. У червні — липні зби­рають його траву -- стебла, листки й квітки. Росте в сосно­вих борах, на піщаних місцях, по вапнякових скелях, на схилах гірських місцевостей.

Евкаліпт кулястий — Eucalyptus globulus Labill.

Ви­соке, до 150 м заввишки дерево з родини миртових (Myrtaсеае). Листки ланцетовидні, синювато-зелені, покриті тов­стим восковим шаром і тому виглядають сріблясто-білими. Вони багаті на летку олію, до складу якої входить пінеол, камфен, фенхен, терпінеол, небагато сесквітерпенів та ду­бильні речовини й фітонциди. Квітки великі, з багатьма ти­чинками і зеленою чашечкою. Цвіте влітку. Широко культи­вується на Кавказі.

Культивують на південному узбережжі Криму. В осінньо- зимовий період збирають листки, які набули вузьколанцет- ної форми, часом стали серповиднозігнутими.

Коли застосовують? Як засіб відхаркувальний, антисеп-_г тичний, фітонцидний, болетамувальний, протималярійний, протизапальний, протимікробний, протиглисний; при гнійних бронхітах, бронхіальній астмі, грипі, скарлатині (гарячий настій 5 з листків на 1 склянку окропу), гіпертонії. Фитон- циди, що містяться в олії, за дією перевершують дію пеніци­ліну, стрептоміцину, ауреоміцину, фенолу.

Горобина звичайна (ограб) — Sorbusaucuparia L.

Де­рево з гладенькою сірою корою 10—16 м заввишки, з родини розових (Rosaceae). Листки чергові, непарноперисті. Квітки білі, дрібні, запашні, схожі на яблуневий цвіт, але зібрані в густі щитки. Цвіте у травні — червні. Плоди ягодоподібні, кулясті, червоні (бувають і чорні — з високим вмістом рути­ну), гіркуваті, терпкі, достигають у вересні і до глибокої зими залишаються на дереві. Росте в лісовій зоні, в гірських районах Карпат і Криму. В Степу, крім околиць Дніпропет­ровська, не зустрічається. Цвіт збирають у травні — червні, ягоди — у вересні — жовтні, після приморозків, коли вони набувають приємнішого смаку.

Коли застосовують? Квіти — засіб сечогінний, проносний, вони допомагають ири мізерних менструаціях у жінок. Ягоди застосовують як вітамінний, протицинготний, сечогінний, антисептичний, протидизентерійний, протипроносний, крово­спинний засіб — дія вітамінів А і С, дубильних речовин, органічних кислот. Сирий сік, багатий на вітаміни, з медом п’ють по У₄ склянки двічі-тричі на день. Полівітамінний чай готують так. Половину столової ложки плодів горобини і по­ловину столової ложки плодів шипшини заливають 2 склян­ками окропу, варять 10 хвилин, залишають на добу в на­критій емальованій посудині, додають для смаку меду або цукру й п’ють по Ча склянки двічі-тричі на день.

Гірчак зміїний (ракові шийки) — Polygonum bistor- ta L.

Рослина багаторічна, трав’яниста, 30—100 см заввишки, з родини гречкових (Polygonaceae). 

Стебло її просте, з не­багатьма лінійними, сидячими листками. Суцвіття поодинокі, на довгому безлистовому квітконосі, густі, колосоподібні, довгасті, циліндричні, квітки рожеві або білі. Кореневище його товсте, трохи сплюснуте, подібне до ракових шийок, зігнуте у вигляді змії, зовні коричневе, всередині рожеве. Цвіте у травні — липні. Росте на торф’яному грунті — в Кар­патах, на Поліссі, рідше — в Лісостепу, в Степу зустрічаєть­ся рідко. Восени викопують кореневища.

Коли застосовують? Як засіб, що регулює функціональну діяльність шлунково-кишкового тракту, як в’яжучий і крово­спинний засіб. Застосовують при проносах (дія дубильних речовин), хворобах сечового міхура, його каменях та каме­нях жовчного міхура (варять 20 г кореня в 1 л води, п’ють 1—1,5 склянки на день, дотримуючи дієти без м’яса, солі,: алкоголю, риби, яєць).

Гарбуз звичайний — Cucurbita pepo L. 

Однорічна одно­домна трав’яниста рослина з родини гарбузових (Cucurbita- сеае) з повзучими стеблами, цілокраїми, п’ятилопатевими листками і великими жовтими лійкоподібними, дзвоникува­тими одностатевими квітками. Довжина рослини до 6 м. Цві­те у липні — серпні. Культивують по всій території УРСР як харчову й кормову культуру.

З лікувальною метою вживають м’якуш гарбуза як засіб сечогінний, проносний, який посилює перистальтику кишок, проти блювання у вагітних і від морської хвороби. Зовніш­ньо застосовують для компресів при опіках, висипах на тілі, екземах. М’якуш багатий на вітаміни В_ь Вг, РР і С.

Застосовують насіння, в якому містяться 20% жирної олії, білок, цукор, фітостерин кукурбітол, лейцин, тирозин, салі­цилова кислота, фітин, смола з оксицеротиновою кислотою і алкалоїд (у зеленій шкірці насіння).

Брусниця звичайна (гогоза) — Vaccinium vitis idaea L.

Багаторічний кущик 30 см заввишки з родини брусничних (Vассіnіасеае).

Гілки його округлі, з пушком, спрямовані вверх. Листки чергові, шкірясті, на дуже коротких, пухнастих черешках, зверху темно-, знизу світло-зелені, з чорнуватими ямочками, вкритими цятками, обернено-яйцевидні або еліптичні, тупі, з загнутими, іноді зазубреними краями, з невиразними жил­ками, вічнозелені. Цвіте брусниця у травні — червні. Квітки в тісних пониклих верхівкових китицях, на коротких квітко­ніжках, з білими або блідо-рожевими віночками у вигляді чотиризубчастих дзвоників. Червоні кисло-солодкі ягоди брусниці достигають у кінці серпня. Росте в Карпатах, на Розточчі-Опіллі, Поліссі — по кам’янистих, скелястих галяви­нах і пасовиськах, у хвойних і букових лісах. Заготовляють листки під час цвітіння брусниці.

Барвінок малий — Vinca minor L. (отруйний).

Родина барвінкових (Аросупасеае)

Трав’яниста віч­нозелена рослина з родини барвінкових (Аросупасеае). Росте в Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Західному Поліссі, в Лісо­степу, в Степу (на заході), культивується в садах. Цвіте у травні — червні. Збирають листки під час цвітіння росли­ни, з квітками.

Коли застосовують? При гіпертонічній хворобі, тахікардії. Знижує кров’яний тиск, тамує головний біль, лікує проноси, підвищує зсідання крові. При статевій слабості 20 г трави барвінку з квітками варять на малому гюлум’ї у 250 мг го­рілки і вживають по 8 крапель двічі на день (вранці й уве­чері) протягом 4 днів. Після цього роблять дводенну перерву і знову вживають.