Лікарські рослини

 

Матеріал використаний у данному розділі взято з книги "Ліки навколо нас"

автор - В.В.Кархут

Видавництво "Здоров'я", 1973 рік, Київ

Кольорові ілюстрації художника Т.М.Тарнавського

 


Попереджаємо: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем !!!


 

Рута запашна

Рута запашна — Кігіа graveolens L. (отруйна)

Родина рутові — Rutaceae

Рута запашнаЯк виглядає? Багаторічний сірувато-зелений, голий, за­пашний напівкущик 20—60 см заввишки. Стебла багаточис- ленні, гіллясті, при основі здерев’янілі, спрямовані догори. Листки на смак пекучі, жовтувато- або блакитно-зелені, дещо м’ясисті, чергові; нижні й середні довючерешкові, дво-, три- перистороздільні, частки трикутно-яйцевидні, верхні — сидя­чі. Квітки променисті, зібрані в щитковидні суцвіття, віночок зелено-жовтий, пелюстки човникувато вигнуті, по краях тро­хи кучеряві. Цвіте у липні — серпні.

Де росте? Розводять її у квітниках, на городах, у садах — найбільше в південно-західній частині території УРСР. У ди­кому стані росте в Криму, на кам’янистих схилах. Культи­вують руту запашну як лікарську й ефіроносну рослину.

Що й коли збирають? Листки, на початку цвітіння росли­ни. Їдкий сік спричинює на шкірі пухирці і навіть у деяких людей набряки (алергію через 20—24 години).


Росичка круглолиста

Росичка круглолиста — Drosera rotundifolia L.

Родина росичкові — Droseraceae

Росичка круглолистаЯк виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 10—15 см заввишки. Пластинки листків округлі, 0,5—1 см у попереч­нику, відразу переходять у черешок. Листки зібрані в розет­ку, вони здаються червонястими завдяки залозкам на війках. Комахи, сідаючи на листки, прилипають до крапельок лип­кої рідини на війках листків. Війки листка згинаються і по­кривають комаху. Рідина, виділювана залозками, перетрав­лює речовини тіла комахи і рослина засвоює іх. Після цього війки випрямляються і через кілька днів листок набуває попереднього вигляду. Стебло рослини дуже вкорочене, квіт­кова стрілка вдвічі-втричі довша за листки. Квітки п'ятипе­люсткові, білі, зібрані в однобоке гроно на верхівці стрілки. Цвіте у червні — серпні.

Де росте? На Поліссі і в північній частині Лісостепу, в Карпатах і в північній частині Лівобережного Степу — зрідка. На торфових сфагнових болотах (білий мох на По­ліссі), а також на перехідних; на низинних осоково-мохових купинястих болотах зустрічається рідко.


Ромашка лікарська

Ромашка лікарська — Matricaria chamomilla L.

Родина складноцвіті — Compositae

Ромашка лікарська Як виглядає? Однорічна трав’яниста ароматна рослина до 35 см заввишки, з сильно галузистим стеблом. Листки чер­гові, двоперистороздільні, з лінійними частками, кошики на довгих квітконіжках поодиноко вінчають верхівки гілок. В кошиках 12—17 білих язичкових (тичинкових) і багато жовтих трубчастих (маточкових) квіток, які зацвітають по­ступово. Спочатку білі язичкові квітки (пелюстки) підняті вгору, квітколоже тоді плоске, потім віночок розміщується горизонтально, під кінець цвітіння кошика, яке триває близь­ко 3 тижнів. Чим більше до середини доходить цвітіння ма­точкових квіток, тим більше квітколоже набуває конічної форми і язичкові квітки спрямовуються вниз. У відміни ро­машки лікарської — запашної ромашки (Matricaria matrica- rioides (Less.) Porter et Button.), яка як бур’ян потрапила з зерном в Європу, немає язичкових квіток (пелюсток). Цвіте у червні — серпні[1].

Де росте? На засмічених місцях, біля доріг, на городах, по пустирях, коло жител — по всій території У PCP.

Що й коли збирають? Кошики, у фазі горизонтального розміщення язичкових квіток.    


Розхідник звичайний (плющик)

Розхідник звичайний (плющик) — Glechoma hederacea L. (отруйний)

Родина губоцвіті — Labiatae

Розхідник звичайний (плющик)Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина до 60 см заввишки, з повзучими чотиригранними стеблами і квіту­чими гілками, які тягнуться вверх. Має запах м’яти. Нижні листки нирковидно-округлі, верхні нирковидно-серцевидні — всі черешкові.

Квітки — фіолетові або блакитнувато-лілові, двогубі, рідше червонуваті або білі, по 2—3 в пазушних кільцях. Цвіте у квітні — липні.

Де росте? По садах, серед чагарників, у лісах, по за­ростях, полях, біля доріг, під тинами, мурами, на цвинта­рях — майже по всій території УРСР, в Степу в напрямку до півдня рідшає і нарешті зникає, в Криму зустрічається порівняно рідко.

Що й коли збирають? Усю рослину, під час цвітіння, особливо листки.


Розмарин лікарський

Розмарин лікарський — Rosmarinus officinalis L.

Родина губоцвіті — Labiatae

Розмарин лікарський Як виглядає рослина? Багаторічний вічнозелений кущ 0,5—1,5 м заввишки. Листки малі, вузькі, тупі, зверху темно- зелені, зісподу білоповстисті, з характерним запахом. Квіт­ки двогубі, блідо-фіолетово-блакитні, зібрані в невеликі ки­тиці. Цвіте у лютому — травні.

Де росте? Вирощують у горщиках, у квітниках; як ефіро­олійну рослину культивують головним чином у Криму й За­карпатті. В грунті не витримує тривалих морозів ниж­че 10-12°.

Що й коли збирають? Листки, з червня по серпень.

Коли застосовують? При порушенні діяльності шлунка (диспепсії), при набряках ніг, загальному ослабленні, серце­вих неврозах, як засіб, що посилює менструацію, при клімак­сі; в суміші з лавандою колосковою (Lavandula spica L.) — вживають проти високого кров’яного тиску і після кровови­ливу в мозок.


Пухівка широколиста

Пухівка широколиста — Eriophorum latifolium Hoppe.

Родина осокові — Сурегасеае

Пухівка широколистаЯк виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина, 15— 17 см заввишки, з повзучим кореневищем. Листки лінійні, жолобчасті, шорсткі. Стебло тригранне, на його верхівці су­цвіття з 3—5 звислих колосків на нерівних, сплющених квітконіжках. Квітки двостатеві, сидять у пазухах обгортних лусок. Багаточисленні приквіткові волоски сильно видовже­ні при плодах, гладенькі, м’які, утворюють білий ватний жмут. Цвіте у травні — червні.

Де росте? На болотах і мокрих осокових луках, стари­цях — в Карпатах і на Поліссі, в Лісостепу — спорадично.

Що й коли збирають? Пухнасті колоски, в серпні.


.

Приворотень звичайний, Стокротки багаторічні

Приворотень звичайний — Alchimilla vulgaris L.

Родина розові — Rosaceae

Стокротки багаторічні — Beilis perennis L.

Родина складноцвіті — Compositae

Приворотень звичайнийЯк виглядає приворотень звичайний? Багаторічна трав’я­ниста рослина, 10—30 см заввишки. Стебла стеляться, але під час цвітіння дугоподібно піднімаються вгору. Листки нижні на довгих черешках, верхні майже сидячі, молоді, дещо зморщені. Верхні листки п’ятилопатеві, нижні семи-, дев’я- тилопатеві, лопаті округлі, зарубчасто-пилчасті, з обох боків вкриті волосками. Квіток багато, вони дуже дрібні, непоказ­ні, зелено-жовті, зібрані у клубочки. На смак рослина іноді гіркувата, здебільшого терпка, виявляє в’яжучу дію, з слабо бальзамічним запахом. Цвіте у травні — жовтні.

Де росте? По луках, гаях, на межах, узліссях, пасо­виськах. Має багато різновидностей. Деякі з них ростуть лише в Криму, інші в Карпатах, Закарпатській області, ще інші на Поліссі, в Житомирській області, Сумській, спора­дично в Лісостепу (Тернопільська й Вінницька області, око­лиці Харкова).

Що й коли збирають? Цілу рослину, під час цвітіння.


Полин гіркий, Полин звичайний (чорнобиль)

Полин гіркий (А) — Artemisia absinthium L. (отруйний) 

Полин звичайний (чорнобиль) (Б) — Artemisia vulgaris L.

Родина складноцвіті — Compositae

(А)  (Б) 

Як виглядають рослини? Полин гіркий — багаторічна трав’яниста рослина, 50—100 см заввишки, вся сірувато-сріб­ляста від густого опушення, з міцним, пряним запахом, гір­ким смаком. Стебло пряме, у верхівковій частині галузисте. Нижні листки довгочерешкові, пластинка трикутно-округла, дво-триперисті; стеблові —  короткочерешкові, двоперисті, частки довгасто-тупозагострені. Суцвіття — кулясті кошики біля 3 м в поперечнику, зібрані в однобоку волоть. Квітки всі трубчасті, жовті. Цвіте у червні — липні. Його легко мож­на сплутати з полином звичайним (чорнобилем) — рослиною до 150 см заввишки, стебло якої сильно гіллясте, пряме, чер­вонувате. Корені його дерев’янисті, досить товсті. Листки зверху зелені, голі, зісподу — білоповстисті, перисті, верхів­кові ж цілі, частки ланцетногострі. Суцвіття — довгасті або яйцевидні кошики, зібрані у вигляді волоті, квітки рожеві або червонуваті, всі трубчасті. Смак дещо гіркий, запах тро­хи бальзамічний, приємний. Цвіте у липні — серпні.


Подорожник ланцетолистий, Подорожник великий

Подорожник ланцетолистий (А) — Plantago lanceolata L. 

Подорожник великий (бабка) (Б) — Plantago major L.

Родина подорожникові — Plantaginaceae

(А)  (Б) 

Як виглядають рослини? Багаторічні трав’янисті рослини, до ЗО см заввишки, іноді цілком волосисті. Листки цілокраї, ланцетовидні, з 3—5 поздовжніми жилками, зібрані в при­кореневу розетку. Квітконосне стебло голе, колос короткий, дуже густий, яйцевидно-довгастий, віночок яскраво-бурий. Подорожник ланцетолистий цвіте у квітні — серпні; подо­рожник великий — у червні — вересні.

Де ростуть? По сухих луках, при дорогах, стежках, на межах, схилах, по конюшині. На Україні ці рослини поши­рені всюди.


Плаун булавовидний (п’ядич, дереза)

Плаун булавовидний (п’ядич, дереза) — Lycopodium clavatum Д. (отруйна)

Родина плаунових — Lycopodiaceae

Плаун булавовидний (п’ядич, дереза)Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина, вічнозе­лена, спорова, з повзучими, 1—3 метрів завдовжки стеблами, які тягнуться вгору. Щоб досягти такої довжини стебла, по­трібно 20—30 років. Листки сидять на стеблі та його гілках густо; вони лінійно-ланцетні, загнуті вгору, загострені в дов­гий білий волосок. На кінцях гілок формуються у вигляді вилочки 2, іноді 5 колосків, спрямовані догори, з них напри­кінці липня — в серпні висипається ніжний жовтий, жирний, оксамитистий порошок — спори. Цей порошок не змочується водою.

Де росте? В сухих хвойних і мішаних лісах, іноді серед моху, чагарників (є багато відмін п’ядича) — в Карпатах, на Поліссі, в північній частині Лісостепу (на південь від Хар­кова, Полтави, Києва, по річках доходить до Степу).

Що й коли збирають? Усю рослину, зокрема колоски, зрі­зуючи їх ножицями в тиху вологу погоду (або з росою) в посудину, яка закривається. Курява від спор в повітрі легко займається від вогню. Зберігають спори в цупких паперових торбинках, бо вони дуже текучі (висипаються через наймен­шу дірку). Спори збирають у липні — серпні.


Сторінки