історична географія

Про Різдво, астрономію і географію

Де і коли відзначають РіздвоДе і коли відзначають Різдво
Вже шостий рік поспіль в Україні офіційно відзначається "два Різдва", і разом з тим постійно точаться дискусії стосовно того, яке Різдво є "правильнішим". Заради справедливості слід зазначити, що термін "католицьке" або "православне" Різдво є вкрай некоректними. Є Різдво за григоріанським календарем (25 грудня) та Різдво за юліанським календарем (6 або 7 січня). Справа вся в тому, що ряд православних відзначають Різдво 25 грудня, тобто за григоріанським календарем (греки, кіпріоти, румуни, болгари, а також Константинополь). Що ж стосується народів які зустрічають Різдво 6 або 7 січня (тобто за юліанським календарем), серед них далеко не всі є православними. Чому ж так сталося, що частина вірян живуть за одним календарем, а інша за іншим? Чому виникла ця різниця? Спробуємо розібратися.
Причину слід шукати виключно в астрономії і в тому, як рухається наша планета по своїй орбіті. Ще в І столітті римський імператор Юлій Цезар затвердив календар, запропонований астрономами, який складався із 365 (366 діб). Згідно із розрахунками того часу, тривалість повного оберту Землі навколо Сонця становила 365 діб та 6 годин. Цим календарем світ користувався до середини ХVI століття, допоки астрономи того часу не зясували, що пори року почали збиватися, і набігло 10 зайвих діб. Вся справа в тому, що календар Юлія Цезаря (названий на його честь юліанським) не враховує того, що наша Земля закінчує річний цикл обороту навколо Сонця на 10 хвилин раніше. Саме за рахунок цієї "похибки" за 16 століть в буквальному розумінні набігла . . . . .

 

Великий канал Китаю

Великий канал КитаюВеликий канал Китаю

Спорудження каналів потребує не менших зусиль, а ніж зведення мурів. Однак якщо мова йде про Китай, то немає нічого неможливого. Не "стіною" єдиною славиться Піднебесна, яка багата на величні інженерні споруди, однією із яких є Великий Канал - справжнє інженерне диво свого часу. Наразі це одна із найдревніших гідротехнічних споруд світу, яка добре збереглася до наших днів, і по якій так само як півтори тисячі років тому, спокійно плавають китайські судна.
 
На спорудження каналу було витрачено неймовірну кількість людських ресурсів та часу. Вважається, що будівництво каналу розпочалося за часів династії Чжоу в кінці Х століття до нашої ери, і завершилося лише близько 611 року за часів правління імператора Ян-Ді (династія Суй). За час спорудження каналу змінилося кілька китайських династій, а сама держава пережила неодноразове перенесення столиць. В окремі століття розбудова каналу взагалі була заморожена (найдовше - на майже 300 років, особливо в період "Шістнадцяти Царств").
 
На думку істориків, остаточно канал був відкритий в січні 611 року, і таким чином каналу виповнюється 1410 років. Загальна його довжина . . . . .

Найвеличніша епоха в географії

ПОЧАТОК НАЙВЕЛИЧНІШОЇ ЕПОХИ В ГЕОГРАФІЇ, або як Османи "допомогли" поширити християнство у світі.

Хто б міг подумати, що із падінням Константинополя в 1453 році під натиском турків, перед християнством відкриються нові можливості, чергове піднесення, і поширення, яке перевершить Хрестові походи, і зробить із нього на цілі століття дійсно панівною релігією на планеті. Здавалося б, який взаємозв'язок може бути між падінням Константинополя і розширенням меж християнства. Однак він є. І він очевидний!

Коли у Західну Європу прийшла звістка про те, що могутня колись твердиня під назвою "Новий Рим" (а саме так офіційно іменувався Константинополь) впала під навалою "чужовірців", вони м'яко кажучи були пригнічені цією звісткою, адже всупереч різним суперечкам Константинополь, як власне і сама Візантія завжди розглядався як невід'ємна частина великого християнського світу (хай навіть якщо він опинився по різні сторони "барикад" після 1054 року). Церковний розкол обома сторонами розглядався як "тимчасова проблема", і кожна зі сторін (Рим і Константинополь) очікували коли відступники одумаються, й повернуться в "священне лоно церкви". Однак цього не сталося навіть по цей день, і не останню в цьому роль відіграла ніч з 29 на 30 травня 1453 року, коли хоробрий вождь Османів Мехмед Фатіх (він же "Завойовник") увійшов у напівзруйнований, виснажений і вже майже безлюдний від боїв Константинополь. Саме після цього . . . . .

Кінські широти

Кінські широтиЩО ТАКЕ "КІНСЬКІ ШИРОТИ"?
      Зовсім нещодавно ми публікували допис про протоку Дрейка і течію Західних Вітрів, які для моряків XVII-XIX століть були чи не найстрашнішим місцем в океані. Вони вірили в те, що за "пятидесятими немає Бога" натякаючи на те, що там живе диявол. І справді, хіба може бути для кораблів і екіпажу щось страшніше ніж потрапити в шторми? Виявляється в океані є місця, які на моряків наганяли страх, не менший, ніж бурхливі штормові води "пятидесятих", і цими місцями є ті, де панують штилі. "Гірше від шторму може бути лише штиль" говорили англійські моряки ХVIII століття. Воно й не дивно, адже для вітрильних кораблів штиль таки гірше ніж шторм, бо подорож морем могла загальмуватися. В Світовому океані є місця, де штиль панує постійно, і кораблі ці місця оминали так само, як і ті місця, де постійні шторми. Такі місця навіть отримали свою назву - "Кінські широти", і як виявилося, таки коні мають до них безпосереднє відношення.
      Кінські широти - це широти Атлантичного океану між 30-ю і 35-ю північними паралелями, де знаходиться область підвищеного тиску з частими штилями і досить нестійкими вітрами. Смуга штилів на 30 градусах північної та південної широт, прозвана так тому, що торговці, які доставляли коней до Вест-Індії, змушені були викидати частину свого вантажу за борт через нестачу води та корму для коней, яких вони перевозили на інший бік Атлантики. Після підкорення Америки, з Іспанії (а пізніше із Англії та Франції) в Новий Світ рушили тисячі кораблів, які везли колоністам . . . . .

 

Альмагест або перша вікіпедія нової ери.

Якби Ви мешкали на початку нашої ери, і захотіли б отримати комплексні фундаментальні знання з географії, астрономії або математики, то навряд чи обійшлися без "Альмагесту" - фундаментальної наукової праці знаменитого грецького вченого Клавдія Птолемея, адже на той час це була справжня прогресивна енциклопедія, яка максимально правильно описувала процеси, явища та прості навколо нас. Звісна річ, сучасники скажуть що багато моментів Клавдій Птолемей пояснив неправильно, однак навіть сьогодні, незважаючи на розвиток технологій, в науці є чимало гіпотез, які час від часу спростовуються новими відкриттями. Саме тому виклалена Птолемеєм будова Всесвіту де Земля у його центрі (так звана геоцентрична модель) не виглядає такою безглуздою, як може здатися на перший погляд, адже єдина відмінність між протилежною їй геліоцентричною моделлю, яку запропонував Коперник через 1400 років, це те, що Сонце і Земля просто "помінялися місцями".
 
"Альмагест" був написаний Птолемеєм в 140-145 роках н.е. (приблизно 1880 років тому), і в наступні п'ятнадцять століть використовувався європейськими вченими як основне джерело знань. Доречі вже тоді Клавдій Птолемей довів що Земля має форму кулі, і навів математичні обрахунки цієї моделі. В якості одного із ключових доказів кулястості Землі Птолемей наводив дугоподібну тінь, яку Земля відкидала на Місяць під час затемнення. Крім того, в "Альмагесті" було викладено . . . . .

 

Тарас Шевченко і географія

ШевченкоШевченко і географія

9 березня народився видатний український письменник, і геній українського народу - Тарас Григорович Шевченко (1814-1861), якого ми всі знаємо як філософа, поета, художника, однак ми про нього майже нічого не знаємо як географа і картографа. Саме так! Тарас Григорович Шевченко окрім всіх інших досягнень, здійснив вклад і в розвиток географічної науки зокрема. Однак заради справедливості варто зазначити, що його досвід в географії був вистажданий роками заслань і експедицій, а тому його вклад в географію це перш за все результат його тяжкої людської долі.
 
В 1848 році розпочалася Аральська описова експедиція, яку організувало Військове міністерство для знімання й промірювання Аральського моря та вивчення його природних ресурсів, і умов майбутнього судноплавства. Очолив цю експедицію російський географ та мореплавець Олексій Бутаков (його батько служив на флоті пліч-о-пліч з Михайлом Лазарєвим, тим самим, який відкрив Антарктиду).
 
Саме за клопотанням Бутакова до складу експедиції (як художника) було включено Тараса Шевченка. Після знайомства, яке відбулось скоріше за все у травні 1848 в Орській фортеці перед виходом експедиції між Бутаковим і Шевченком виникла міцна дружба, яка трималася майже до останніх днів, і під час експлуатації експедиції Бутаков та Шевченко разом були на шхуні «Костянтин» і жили в одній каюті. Дружні взаємини . . . . .

Великий Канал Китаю

Великий Канал КитаюВеликий Канал

Спорудження каналів потребує не менших зусиль, а ніж зведення мурів. Однак якщо мова йде про Китай, то немає нічого неможливого. Не "стіною" єдиною славиться Піднебесна, яка багата на величні інженерні споруди, однією із яких є Великий Канал - справжнє інженерне диво свого часу. Наразі це одна із найдревніших гідротехнічних споруд світу, яка добре збереглася до наших днів, і по якій так само як півтори тисячі років тому, спокійно плавають китайські судна.
 
На спорудження каналу було витрачено неймовірну кількість людських ресурсів та часу. Вважається, що будівництво каналу розпочалося за часів династії Чжоу в кінці Х століття до нашої ери, і завершилося лише близько 611 року за часів правління імператора Ян-Ді (династія Суй). За час спорудження каналу змінилося кілька китайських династій, а сама держава пережила неодноразове перенесення столиць. В окремі століття розбудова каналу взагалі була заморожена (найдовше - на майже 300 років, особливо в період "Шістнадцяти Царств").
 
На думку істориків, остаточно канал був відкритий в січні 611 року, і таким чином каналу виповнюється 1410 років. Загальна його довжина - 1780 кілометрів. Він має кілька важливих відгалужень в бік Пекіну, Шаньчжоу, та Наньтун, що збільшує його довжину до 2,5 тисяч кілометрів. На даний момент . . . . .

 

Сторінки